Принципи рослинництва

    З оглядом на глобальні тенденції у світовому харчовому ланцюгу та з метою оптимізації використання власних ресурсів, група SSAH впроваджує систему інтегрованого, стійкого виробництва, транспортування та логістики сільськогосподарських культур які група сама виробляє та якими торгує. Зростаюче населення планети потребує все більше і більше продуктів харчування. Чисте органічне рослинництво не може стійко забезпечити харчові потреби земного населення. Більше того, продукція органічного виробництва як правило має вищу собівартість, ніж продукція класичного виробництва, що робить її, для більшості населення планети, недоступною. Для того, щоб збалансувати харчові потреби планети та зберегти земельні та водні ресурси, потрібно шукати альтернативу.  Для виробництва на відкритих полях на півдні України, альтернатива найдеться в відновному рослинництві, що включає в себе такі принципи збереження природних ресурсів та мінімізацію використання енергоносіїв та штучно-вироблених хімічних ресурсів.

Відновне рослинництво

    Цілісний зразок землекористування, який інтегрує процеси природного регулювання у сільськогосподарську діяльність, щоб досягти максимальної заміни штучних, хімічних ресурсів та підтримати прибуток сільських господарств.

Відновне, інтегроване рослинництво:

    Історія рослинництва в Україні, починаючи з радянської колективізації сільського господарства, в основному була спрямована на виробництво, мало замислюючись про збереження ні природних ресурсів, ні довкілля. Пострадянська практика, в основному зумовлена економічною необхідністю та відсутністю дорадчих служб, призвела до подальшої деградації ґрунтів та екологічної шкоди.

Ключові елементи:

- Мінімізація або уникнення обробітку ґрунту

- Уникнення оголеного ґрунту

- Інтегрована боротьба з шкідниками (ІБШ)

- Заохочення різноманітності рослин

- Управління екологічною інфраструктурою

- Комплексне управління поживними речовинами

- Застосування сидератів

- Мінімізація використання агрохімічних засобів

- Управління водними ресурсами

Мінімізація або уникнення обробітку ґрунту та уникнення оголеного ґрунту – на практиці, при сівозміні Озима пшениця – Озимий ріпак – Озима пшениця – Соняшник означає, що пшениця сіється взагалі без обробітку ґрунту (но-тіл), прямим способом, або з попереднім подрібненням решток. Озимий ріпак сіється по стерні пшениці також прямим способом, але за використанням сівалок, пристосовані до «стріп-тіл».  Соняшник сіється або прямим способом стріп-тіл, або з осіннім глибоким розпушуванням з мінімальним змішуванням пожнивних решток.

Такий підхід максимально уникає голого ґрунту, що в свою чергу мінімізує ерозії та стікання води.

На півдні України, нестача вологи в грунті часто робить посів сидератів недоречним. Але, якщо умови дозволяють, реально можна посіяти гречку або бобові між збиранням ріпаку та посівом пшениці, та після збору пшениці до посіву соняшника.

Екологічна інфраструктура – це в основному між польові посадки, балки, узбіччя доріг. Господарства можуть покращити їх користь для довкілля висаджуючи різноманіття кущів, дерев та посіяти смуги по межах полів сумішшю різнотрав’ї що сприяє розвитку корисних комах та підтримує бджіл та джмелів. Ці смуги залишаються необробленими, що сприяє розвитку природної місцевої флори.

Інтегрована Боротьба зі Шкідниками (ІБШ)

    Інтегрована боротьба з шкідниками (ІБШ) означає ретельне вивчення всіх існуючих методів боротьби з сільськогосподарськими шкідниками, хворобами та бур’янами і подальшу інтеграцію відповідних заходів, що перешкоджають розвитку популяцій шкідливих організмів та зводять застосування пестицидів і інші види втручання до економічно виправданих рівнів, знижують або зводять до мінімуму ризики для здоров'я людей, тварин і  навколишнього середовища. У ІБШ основна увага звертається на вирощування здорового врожаю при мінімально можливих порушеннях агроекосистем із застосуванням природних методів боротьби з шкідливими організмами.

Загальні принципи застосування ІБШ:

1. Попередження та придушення шкідливих організмів повинно бути метою, яка досягається за допомогою поєднання різних варіантів дій, таких як:

• Сівозміна і вирощування проміжних культур;

• Використання належних агротехнічних методів (наприклад, дезінфекція ґрунту, підготовленого для посіву, час та щільність посіву, підпокривних підсівів, ґрунтозахисна і ресурсозберігаюча обробка ґрунту, прямий посів);

• Використання стійких сортів і сертифікованого посівного матеріалу;

• Забезпечення збалансованого постачання поживними речовинами і оптимального водного режиму;

• Запобігання поширенню шкідливих організмів за допомогою порушення їх цикл розвитку, санітарно-гігієнічних заходів (наприклад, видалення заражених рослин, частин рослин і рослинних залишків, а також регулярне очищення техніки і обладнання);

1. Моніторинг:

• Необхідно проводити польові спостереження, прогнозування і ранню  діагностику можливої наявності шкідників.

2. Прийняття обґрунтованих рішень:

• На підставі результатів моніторингу та з урахуванням місцевих умов (наприклад, системи землеробства, погоди) повинні прийматися обґрунтовані рішення про необхідність, терміни і методи захисту рослин. При наявності відповідної можливості перед проведенням будь-яких обробок для шкідливих організмів повинні бути визначені і проаналізовані порогові значення з урахуванням умов вирощування.

2. Нехімічні заходи захисту рослин:

• Замість хімічних методів переважно використовувати екологічно раціональні фізичні, біологічні та інші нехімічні методи, особливо якщо вони також можуть забезпечити прийнятні результати боротьби з шкідливими організмами.

3. Застосування сертифікованих пестицидів:

• Оскільки хімічні пестициди мають різні рівні токсичності для інших живих організмів, поширюються в навколишньому середовищі і застосовуються для обробки продовольчих культур, їх слід використовувати тільки в крайньому випадку, якщо відсутні прийнятні нехімічні альтернативні методи, і якщо це економічно обґрунтовано.

3. Оцінка:

• Оцінку і перевірку ефективності застосовуваних заходів захисту рослин слід проводити на основі облікових даних по використанню пестицидів і на основі результатів моніторингу шкідливих організмів, що допоможе удосконалити методи захисту рослин, використовуючи отримані знання і досвід.

Основні переваги використання ІБШ:

- Менше ризиків для здоров'я людини і навколишнього середовища

- Відстрочений розвиток резистентності до пестицидів

- На захисті рослин можна заощадити гроші

- Підвищення якості сільськогосподарської продукції.

- Збереження природних ресурсів

Простежуваність

    Інтегровані виробники, маючи рослинницькі виробничі потужності та підконтрольні логістичні активи, можуть забезпечити простежуваність (англ. “Traceability”) своєї продукції, що є складовою доданої вартості для своїх клієнтів (трейдери, переробні підприємства, кінцеві споживачі). Формування будь-якої партії продукції відбувається зі знанням агротехнічної історії всіх суб-партій продукції, що до неї входять. Таким чином, покупець може переконливо  заявити про якість своєї продукції.

Система простежування продукції групи SSAH включає в собі такі елементи:

• Система «Кропвайз» збирає дані від збиральної техніки та транспортних засобів під час збирання врожаю бункер за бункером, вантаж за вантажем з поля

• Контроль якості на елеваторі – кожна машинна партія з поля перевіряється на відповідні показники якості – вологість, натура, вміст білку, пошкодження, засміченість, тощо. Вантаж відповідно направляється на очистку та сушку, після чого на зерносховище для формування лоту зерна подібної якості.

• При реалізації, покупець може отримати повну інформацію про кожен лот, що він купує, з можливістю знати, по всіх партіях у лоті, історія вирощування культури, які ТМЦ використовувалися, відповідальні особи, тощо

• Покупець, будь-то трейдер чи  переробник може також передати дані простежування інгредієнта своєї продукції своїм клієнтам, забезпечуючи повний ланцюг простежуваності «від поля до вилки».